Аудіокниги

«На малюнку Лиса» Івана Франка розповідається про Микиту, підступного лиса, який любить похизуватися та обманювати інших. Автор висміює брехуна, який обманює всіх тварин. Художник також засуджує тварин, які схильні вірити пройдисвітам. Казки застерігають, що не треба бути схожим на таку лисицю, а треба розумно оцінювати свої здібності і не брехати ні собі, ні іншим.

Радіовистава за мотивами історичної драми - казки у виконанні артистів Львівського театру імені Марії Заньковецької. У творі автор порушує політичну тему міжнародного зв’язку та об’єднання сильної країни.

"Коли ще звірі говорили" - це авторський збірник казок за народними мотивами. Десяток цікавих та оригінальних казок, де добро та мудрість завжди перемагають.

«Іван Вишенський» — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературознавець, публіцист, перекладач, науковець, громадсько-політичний діяч, доктор філософії, активний член Наукового товариства імені Шевченка, іракський Вірш почесного доктора Ван Франко. університет. Харків, писав він у 1900 році. Цей твір, присвячений Азі Тангеру в Криму, розповідає про кінець життя ранньомодерного українського релігійного та літературного діяча Ван Вєщенського, священика, православного монаха, консервативного, ортодоксального орієнтованого полеміста, родом зі Львівщини. , з м. Судова Вишня, який у 1570-х роках постригся в монастирі Афон у Греції..

У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Казка "Заєць та їжак" це доводить.

"Лис Микита" - казка у віршах Івана Франка. Вона увібрала до себе кілька українських народних казок про звірів. Це робить розповідь насиченою і яскравою. Різні звірі приходять перед лице царя Лева та його дружини, щоб поскаржитися на підступного і мстивого Лиса Микиту. Їхні скарги викликають жалість до скривджених і не залишають байдужим царя. Лев наказує покарати злочинця. Але не так легко справитися з Лисом Микитою.

Іван Франко. Мойсей (уривки)

Провідною темою повістi I. Франка «Перехреснi стежки» є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто. У цьому містi він знайомиться зi Стальським, дружиною якого є Регіна, - юнацька любов адвоката. Розв'язкою сюжетноi лінiї є те, що автор подає далi історію любовi людей, котрi бачились востаннє 10 років тому.

Це глибоко філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождів і народу в постійному пошуку «землі обітованої», про майбутнє масової влади, здатної висувати вождів у ході революційного руху. , їхні обставини приведуть до перемоги.

Ця історія присвячена страйку на нафтових родовищах у місті Борислав. На написання письменників надихнули реальні події. у 1860-х роках. Швидко розвивалася промислова революція в Австро-Угорській імперії, зокрема в Західній Україні. У міру розвитку промисловості розвивався і робітничий клас. Під впливом соціалістичних ідей у ​​правах трудящих почала формуватися організована боротьба. Український робітничий рух відстає від Європи, але перші страйки почалися в 1970-х роках, що стало новим явищем у Галичині, де досі переважали фермери.

«Сойчине крило» — оповідання українського письменника Івана Франка, що належить до його пізньої прози. У новорічну ніч головний герой отримує листа з Порт-Артура від старої коханої. Хома впав у життя егоїзму та самозакоханості. Це відчайдушне самолюбство живе за себе, за себе і свідомо віддаляється від усього світу: «Сороковий рік життя, як тридцять дев'ятий і тридцять восьмий, почнеться зовсім по-іншому. , сховайся... У конверті кілька листочків і крильця іволги, які викликають бурю спогадів про недавнє минуле. У творі змальовано долю жінки з новітнім трактуванням. Вибір головної героїні Марії був дуже неправильним, що призвело до страшного душевного та фізичного болю. Тому згадує своє перше кохання, «тримаючи його, навіть у листі, як рятівника», герой-реципієнт уособлює байдужого, відстороненого «естета» й емоційного та Боротьба між емоційними «живими людьми».