UA EN

Меморіальні дошки

Меморіальна дошка І.Я. Франку в Києві
Іван Франко приїздив до Києва тричі: у 1885, 1886 та 1909 роках. Під час свого першого візиту до Києва І. Франко поселився у Є. Трегубова, який тоді учителював і проживав у будинку Колегії Павла Галагана. Колегія розташовувалась на розі Фундуклеївської та Олексіївської вулиць (нині вулиця Богдана Хмельницького, 11) . Саме тут І. Франко познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Ольгою Федорівною Хоружинською.На час приїзду І. Франка до Києва вона проживала у будинку Є. Трегубова, чоловіка своєї сестри.
Микола Марченко
Художньо-меморіальна дошка
26 листопада 1911 р. в залі „Руської Бесіди” (тепер вул. Січо­вих Стрільців, 24) видатний поет читав для станіславської інтелігенції свою поему „Мойсей”. На згадку про цю подію у 1966 р. з нагоди 110-річчя від дня народження письменника на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку. Реконст­руювали її через 20 років скульптор С. Топоркова й архітектор С. Соколовський. Пам'ятний знак відкрито 6 червня 1986 р. На його гранітній плиті під барельєфним погруддям поета викарбувано текст. На дошці напис: «В цьому будинку в 1889 – 1914 рр. геніальний український письменник, революціонер-демократ Іван Якович Франко неодноразово читав свої твори»
Я. Столяр, С. Топоркова
Пам'ятна дошка І. Франку та С. Вінцензу. Меморіальна дошка на честь польсько-української співпраці.
21 листопада 2006 р. на фасаду будинку Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка урочисто відкрито пам’ятну дошку Іванові Франку та польському письменникові уродженцеві села Слободи Рунгурської Станіславу Вінцензу. Єднання української та польської культур символізують постаті відомих діячів: І. Франка та Вінценза Станіслава – польського письменника, етнографа, філософа. Вінценз був особисто знайомий з Франком. У „Спогадах про Івана Франка” він писав, що вже в гімназії „підпав під вплив Франка” і „не одна поезія Франка промовляла до мене і залишилася у моїй пам’яті”.
Мар’ян Моленда
Меморіальна таблиця І. Франку с. Криворівня
Нині тут діє державний музей І.Франка У 1953 р. в селі відкрито літературно-меморіальний музей І. Франка. З 1956 року в ньому працювала дружина Гната Хоткевича Платоніда Хоткевич. Через 7 років за допомогою Львів­ського університету, а в 1976 та 1981 pp. дер­жавного музею І. Франка у Львові та Івано-Фран­ківського краєзнавчого музею з участю крає­знавця Петра Арсенича його розширили та пере­будували, а також поновили новими експона­тами. Переобладнана у 2000 році нова експо­зиція музею розповідає про пере­бування І. Франка, М. Коцюбинсь­кого і Г. Хоткевича у Криворівні та їхні взаємини з місцевими жите­лями. У меморіальній кімнаті від­творена та обстановка, в якій жив Каменяр, зберігається топірець, подарований йому власником ха­ти В. Якіб'юком. У вітринах експонуються твори, наукові статті видатного письменника і вченого.
С. Рифа
Художньо-меморіальна дошка м.Калуш
За версією місцевих краєзнавців 12 серпня 1884 року у Калуші відбувся літературно-музичний вечір, організований львівськими студентами. Іван Франко прочитав на ньому реферат „Дума про те, як гетьман козацький Самійло Кішка втікав з турецької неволі”. У 1981 р. на фасаді колишнього Народного дому втановили меморіальну дошку з баральєфом письменника і написом: „В цьому будинку 12 серпня 1884 року Іван Франко Виступав на засіданні літературного гуртка”.
Переглянути
Меморіальна дошка І. Франку в м. Коломиї
Ліворуч на дошці – фрагмент поезії І. Франка «Гріє сонечко…» від слів «Гей, браття», написаного 28 березня 1880 р. у Коломийській тюрмі. Праворуч – напис: «Комплекс будівель Коломийського суду та в’язниці. Тут з 5 березня по 10 червня 1880 р., під час арешту і другого ув’язнення, перебував Іван Франко. У тюремній камері він написав майже тридцять віршів, працював над поемою «Ботокуди», здійснив записи фольклору. Серпень 2006 р.».
В. Гурман, В. Андрушко
Будь ласка,
скористайтеся
десктоп-версією сайта