Додаткова інформація
З 1901-го по 1914-й (крім 1905 і 1908 років) до Криворівні щоліта приїжджав Іван Франко. Він спочатку проживав у хаті Проця Мітчука, що на Заріччі (хата не збереглася), а з 1906-го – Василя Якіб’юка, сільського народного лікаря, різьбяра, музиканта, фотографа.
У 1960-му за ініціативи Львівського університету ім. І. Франка (ректор Євген Лазаренко) та Івано-Франківського краєзнавчого музею будинок повністю передано під літературно-меморіальний музей Івана Франка. Першою завідувачкою музею була дружина письменника Гната Хоткевича Платоніда Володимирівна Хоткевич.
В одному з виставкових залів можна ознайомитися із соціально-економічним становищем Гуцульщини кін. ХІХ – поч. ХХ ст. (світлини кінця ХІХ ст., історичні документи), але основу експозиції музею становлять експонати, які розповідають про перебування Івана Франка, а також інших видатних діячів літератури, мистецтва, культури у Криворівні.
У музеї є дві меморіальні кімнати, в яких проживала родина Франків. Інтер’єр цих кімнат відтворено за розповідями тих, у кого в пам’яті закарбувались часи Каменяра. Тут відвідувачі мають змогу побачити ліжко, на якому спав письменник, сак, яким він ловив рибу, а також багато прижиттєвих видань його творів. Відвідувачів приваблює чудова піч, виготовлена косівськими умільцями Бахматюком та Кошаком у 1874 році.
У музеї є кімната, в якій відтворено інтер’єр гуцульської оселі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Представлено гуцульський одяг та декоративно-ужиткові речі. Багато експонатів розповідає про перебування відомих письменників, громадських діячів у Криворівні.
Поруч з музеєм стоїть пам’ятник Каменяреві, відкритий у 1981 році, а також обеліск, виготовлений місцевим майстром І. Марусяком, з написом «Видатному українському письменникові І. Я. Франкові, 1856– 1916».
