Пам’ятники та погруддя

26 серпня 1995 року в історії міста відбулася важлива подія – урочисте відкриття пам’ятника Івану Франку. Монументальний комплекс відображає високу постать Івана Франка, що крокує, на гранітному постаменті. За спиною скульптури – два елементи – мов спалахи вогню, які одночасно є фоном для пам’ятника, що органічно вписується у ландшафт площі. Автори намагалися виразно виділити у скульптурі обличчя, груди і руки, які разом з динамічною постаттю символізують задуманого поета і філософа, що в русі заглибився у свої думки. Як пишуть історики Петро Арсенич та Галина Максимців, воля, бунтарство, боротьба уособлені в стрімкому розмаху стилізованих крил. На внутрішній стороні крил Написи: “Нині вчися побіждати, завтра певно побідиш” та “До великого моменту будь готовий кожден з нас” . Площа на якій встановлено пам’ятник названа іменем І. Франка. У 2001 році було здійснено реставрацію пам’ятника. Висота скульптури 4,5 м, крил – 6 м.

У 1971 р. до 115 річниці від дня народження І. Франка у селищі відкрито пам’ятник у вигляді погруддя Каменяра на постаменті пірамідальної форми. У верхній частині постаменту – факсимільний підпис письменника, дещо нижче розгорнута книга з пером, обабіч від неї накладними цифрами написано: „1856-1916”. У 2001 році була здійснена реставрація пам’ятника.

У десяті роковини від дня смерті письменника біля скелі, де часто любив зупинятися письменник, де він в 1912 році виступив на народному віче, зібралися гуцули з Криворівні, Жаб’я на відкриття пам’ятної плити, яку виготовив В. Якіб'юк. На плиті був вигравіруваний тризуб та напис: „В честь Іванові Франкові Гуцульщина, 1916-1926”. З трагічною долею родини Якіб’юків і зникла пам’ятна плита. В 1969 р. , коли була повінь, стихія вимила рештки плити, яка зберігається по теперішній час в експозиції музею Івана Франка.

25 серпня 1996 р. погруддя поета на невисокому п’єдесталі освячено у селі Тенетниках.

Іван Якович Франко часто бував у Болехові, гостював тут у друзів та збирав матеріали до своїх творів. У 2006 році на площі Івана Франка споруджено пам’ятник Франку до 150-річчя від дня його народження.

Часто І. Франко проїздом бував у селищі Вигода. Тут у 2004 році на вул. Данила Галицького побудовано один з найкращих в області пам’ятників Каменяреві. Його відкриття приурочено до 120-річного ювілею від дня заснування населеного пункту. Автор П. Штаєр відтворив у міді динамічну постать поета у вишиваній сорочці, з накинутим на одне плече плащем, що розвівається на вітрі.

У центрі села в день народження письменника 27 серпня 2000 р. відкрито пам’ятник Іванові Франку. Він споруджений на кошти уродженця села Миколи Жекеля, який емігрував до Канади. В листі до односельців меценат написав: „Хай назавжди красується постать гіганта праці в моєму рідному Голині”.

Один з перших пам’ятників Іванові Франкові на Прикарпатті. Ініціатором його встановлення був уродженець села, польський письменник і етнограф Станіслав Вінценз. Під час перебування на Гуцульщині він познайомився з видатним письменником і так захопився силою його духу, що вирішив спорудити у рідній Слободі пам’ятник. У 1936 році Вінценз за відповідну плату попросив односельців знайти в горах велику кам’яну брилу й витесати з неї обеліск. На мармуровій таблиці місцевий каменяр Василь Остап’як латинськими літерами викарбував напис: „Вірю в силу духа” і далі – польською мовою „Пам’яті Івана Франка, сина цієї землі”. Під час Другої світової війни мадярські вояки розбили дошку. В 1944 р. фольклорист Іван Прокопів домігся поновлення пам’ятника. Напис викарбували вдруге, тільки латинські букви замінили кириличними.