Яків Іванович Франко народився 11 травня 1810 р .у селі Озимина Самбірського району. Першою дружиною Якова Франка була Марія Тимишин. Яків був ковалем, а ще гарним столярем, людиною веселої вдачі. Єдина донька Катерина (від шлюбу з Марією Тимишин) померла рано (1824 – 03.01.1826) від хвороби. Вимолюючи у Бога дітей, Яків Франко став ктитором нагуєвицької церкви: відновив головний вівтар, давав безкоштовно віск для свічок, подарував церкві Євангеліє, а у 1848 р. поставив пам’ятник на честь знесення кріпацтва. 19 травня від холери померла перша дружина Якова. 7 серпня 1855 р. Яків Франко одружився вдруге. Дружиною була Марія Миколаївна Кульчицька. Шлюб брали у селі Ясиниця-Сільна, звідки була родом дружина. . Яків Франко помер 17 квітня 1965 р. Смерть батька для Івана Франка стала непоправною втратою. Перший вірш «Великдень» був присвячений пам’яті батька, який помер у Великодню ніч. Франко неодноразово звертається в своїй творчості до образу батька : у віршах «На могилі мого батька», «У долоні село лежить…», в оповіданні «У кузні», у незакінченій поемі «Історія товпки солі» та оповіданні «Злісний Сидір».